Упаду я в травицю шовкову
І згадаю дитинство своє.
Як матуся співа колискову
І зозуля усе ще кує.
Там хатинка старенька бабусі
І криниця в жасмині стоїть.
В теплий край відлітають вже гуси,
Гелготання у небі звучить.
Нас стежина веде у дитинство,
До далеких нездійснених мрій.
Де на небі лишилось намисто,
І багато дитячих надій.
Ще насниться нераз колискова
І матусині ніжні слова.
Мої друзі і рідная мова,
Що у серці моїм ожива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)