Порвані,ламані звуки.
По під*їздах думки римуються
Кволі, замерзлі руки
Я стою і стою.
Знов чекаю чудес
Мрії мої безжально руйнуються.
Електричками досі катаюся
А назад автостопом, як завжди
Пізнати нове сподіваюся
Зрозуміти себе.
Лабіринти бажань
Там щось дивне, там люди справжні.
Надто рідний старенький годинник
Його стрілочки знищують час
Новий день відкриває будильник.
Потім каву гірку на балконі
Депресивність вражає скроні.
Та байдужість в очах повсякчас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293571
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: tanya_