Русалка

Багряності  прозоре  море  У  стінках  келиху  із  думки  скла.
За  ним  –  корал,  молюска,Камінчик  білий,  темний  
І  ще  якихось  кольорів,Як  ті  думки  у  рою  голови,  
Мов  з  іншого  життя.
Це  все  отут,  перед  очима,А  погляд  вверх  –
Метелик  світить  нам  між  крил.  Під  ним  –  бурхливе  море,
На  березі  Русалка.  На  камінь  сперлась  граціозно,
Волоссям  пишні  груди  Лиш  дещо  прикрива,
І  погляд  сміло  у  людське  єство…

15.11.  13.37.  Тернопіль,  кафе  «Русалка».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293644
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 16.11.2011
автор: Ярослав Дорожний