Чи могли б ви коли-небудь уявити як це жити самому? Ні? Ну звісно що ні. І я не міг,але жив,жив отак уже рік і мені все подобалось,ну майже все,подобалось самому у ванні а не ділити її з кимось живим ну звісно я не враховую свого котика. Подобалось спати до пізна і забивати на хрипке скиглення старого довоєнного будильника. Подобалось говорити з самим собою,радити як краще провести час з тією чи іншою дівчиною,подобалось подобалось подобалось….
Тепер черга того що не подобалось. А не подобалось коли знаходжу личинку свого Афлека посеред кімнати. Коли просинаюсь і бачу біля себе ту яку б не хотів бачити,коли вони повертаються забувши у мене трусики лівчик,бейсбольну битку, накладні цицьки,цноту,вірність своїм єдиним,гордість після успішної здачі сесії,автограф Поплавського…
Та на сей момент мене здивували жіночі трусики у мене на обличчі. Вони були такі як я люблю з мереживом,майже прозорі,по краях прикрашені червоною тканиною. У носа ударив знайомий запах – аромати сексу. Я все дуже смутно пам*ятав.
Взагалі то з цим запахом я познайомився в студентські роки а якщо бути чесним то коли мама приводила до хати своїх кавалєрів. Вони купували моє схвалення шоколадками,іграшками енциклопедіями,стусанами,але жили у мене не довго,бо у мене були свої кастинги на які вони не приходили і свої стандарти які не збігалися з маминими .
Кіт муркотів і облизував п*яти в надії вимолити у мене сніданок. Келію освітлювали слабкі промені світла,з ванни витанцьовуючи пролазив звук водяного потоку. На столі лежала записка – Я у ванній. Почерк був дрібненьким немов би його власниця була ботаном у величезних окулярах. У вікно щось дзвінко барабанило цього щось було так багато що складалось враження ніби вікно зараз розіб*ється. Я повільно похитуючись відсунув штору і побачив у себе на порозі близько тридцять жінок які тримали у руках десятки чорних дітей. І тут я зрозумів.
Швидко добіг до дзеркала але спочатку розгледіти щось там не зміг бо відбиток світла засліпив мене. Та врешті решт я все зрозумів,почав мацати обличчя,розтягувати щоки і зрозумів що я … чорний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293728
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: Gill