Зорею упаду тобі на плечі,
Коли до неба очі піднесеш.
Нас буде зігрівати тихий вечір
Ти у руках кохання збережеш.
Нам грають струни музику щасливу,
А серце б'ється переливом в такт.
Радієм ми з тобою цьому диву,
Його тепло зворушує нас так.
І буде пломеніти твоє серце,
Від тих п'янких і ніжних почуттів.
Ти мов у сні, але не сон усе це,
Палке кохання, так як ти хотів.
Зіллються у коханні два потоки
І понесуть на райські острови.
Хоч сплинуть не одні прожиті роки,
Вони в думках коханням ожили.
Зорею упаду тобі на плечі
І в серці залишуся назавжди.
Зігріє нас теплом щасливий вечір,
Кохання буде казкою завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)