Дивно бути людиною
в декількох іпостасях
дивно відчувати себе валькірією
охороняючи гвардію.
А що там дивного:
міфи писані давниною,
ріки випиті часом,
вени наповнені силою,
з центру гала світа.
руки розгорнуті мов карта....
пальці складені у факел...
долоні направлені щити....
мечами очі спалахують
цілячись у ворогів...
Промовляючи голосом пращурів
виплітаючи вовняне плетиво,
зір притупити навмисне,
щоб бачити середину.
дорогу розтяти,
перемацати.
обценьками волі повисмикувати
пазурі і цвяхи
щоб не шкодили воїну магу...
Дивно бути людиною
ходити в кіно,
зустрічати
знайомих у переході,
пити каву розчинну,
мерзнути під дощем...
і сміятись від болю
сміятись над болем
сміятись в обличчя тортур
щоденно,
щоденно бути собою
ні на мить, ні на день не змінюючи звички
бути просто собою
…навіть як що це сон…
(автор малюнку gala.vita )
11.11.08.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293934
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2011
автор: gala.vita