куди все йде?куди минає?
нічого не знав,нічого не знає
і дурень живе і мудрець
хоч проку і той не має
куди б то їм діти всі тії слова
як стане на теє
немає знання
як тільки віднайде,одразу втратить
і наче й не мав,але ж має
загубить й погубить
отак все й минає
та ви ж то згадайте ті літечка,літа
коли б то у полі зростала пшениця
а ви малі бігли і щастя іскриться
й птах сизокрілій у небі літа
коли б то сиділа на річці й раділи
що тільки одная у нас сторона
не знали як буде,куди себе дінем
що правда у світі ніяк не одна
як понесли б вас та ті мрії
кудись би далеко
не знаю куди
в ті лихі часи,лихі перепитії
я б їх тоді знищив навіки спалив
немає бо в світ ще більших див
щоб не бачили що буде
як прийде та опаскуде
як загнобить,та й в кайдани
як прорве старії рани
ні...тільки не вам,та тільки не з вами
хай буде,що буде. та лихо в ту ріку
нехай не вкоротить малого ще віку
бо щастя єдине і доля одна
те синєє небо мала сторона
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293988
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2011
автор: Мирон Заньковський