Думки...Їх неможливо вигнати
Або розбити , мов крихкую вазу...
І варто лиш лихому в очах ми́гнути...
Одна душа , а стільки ран одразу...
Поси́дівши й подумавши над смертю
Не зможеш ти забути про оце...
Ти будеш пям'ятати усіх мертвих,
Котрі дивилися їй просто у лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294084
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Троль