Чуєш, дубе, я прийшла до тебе,
Ти мене два роки вже не бачив.
Скільки зустрічей, цілунків і побачень
Ти ховаєш в пам'яті у себе?
Знаєш, дубе, ти такий кремезний,
Обійняти вдвох тебе несила.
Я до тебе в гості напросилась,
Може, біля тебе сум мій щезне?
Бачиш, дубе, я все пам'ятаю:
Ти зелений, ліс стояв стіною.
Ти тоді схилився наді мною,
Чувся шепіт:"Я тебе кохаю..."
Хочеш, дубе, розповім я казку,
Розкажу про мрії і тривоги?
Жолуді посипались під ноги...
Добрий дубе, дякую за ласку!
03.11.2011р. 8:45
Подільські Товтри Сатанів
В якості ілюстрації використано картину
Шишкіна І.І. "Дуби" 1864р.
http://www.artsait.ru/foto.php?art=sh/shishkin/img/
20&n=
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294425
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2011
автор: Мазур Наталя