Зірветься камінь у провалля,
А з ним скалічені думки,
Ще крок - побачу задзеркалля,
Вдягне минуле три замки.
Зловіщий вітер рве волосся,
Лякає душу тишина,
Тут образ твій! а ні, здалося,
Не кров пролью - бокал вина.
Ця ніч дала мені притулок,
Я хочу знати - хто є Я,
Немов знайшла шлях у провулок,
Містичні знаки - там сімя.
Почую шепіт за спиною,
Це ти пробив шлях до душі,
Чекай, торкнусь я хоч рукою,
Або в безодню дай ключі.
Лови, стискай же у обіймах,
Біжи в туман - хай роздере,
Тебе не згублю більше в війнах,
Мене одну тут страх зжере.
Тремтить від жару твоє тіло,
І спокій вовки збережуть,
Я вічність зваблю так невміло,
Нас бути разом проклянуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294468
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2011
автор: Galkka