Ці хмари хтось напризволяще полишив:
Нестерпно важкістю наповнилось повітря.
Немає сил від дефіциту світла,
Яке раніш горнулось до душі.
Нікому не потрібним серця світлом
Так хочу щедро іноді ділитись …
Та, мабуть, буду змушена змиритись
З теплом у серці, що із сонцем зникло.
І сонця світло, і душі солодкий день
Небесній сірості неважко вкрасти.
Я задихаюсь дефіцитом щастя
І звуком недоспіваних пісень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294485
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Kotyaka