Стовпом в душі живе печаль
І роз'їдає мої скроні,
То чорна полоса німа
Кудись біжить у бік неволі.
Сльоза тече знов по щоці
Образа душу роздирає
Чому у світі я нічий?
Чому ніхто мене не знає?
За, що плачу
Й про, що мовчу
Нескаже зболене сердечко
За, що кричу і як кричу
Нескаже мова бесконечна.
Як цвях прибита знов сиджу
У світ ілюзій виглядаю
Чомусь сьогодні я мовчу,
Але навіщо я незнаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294528
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Bega