Приборкана, неначе дикий звір,
Заклякла у ціпких обіймах долі,
Моя душа - спокійна до цих пір -
Чомусь відчула насолоду волі...
І серденько щемливо так зітхає,
Налякане чеканням б'є у скронях.
До себе його ніжно пригортає
Той,що тримає небо на долонях..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294580
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Катерина Коврик