Маю захриплий голос: сім цигарок за ранок…
Втратити зміст – означає колись його мати.
Лялька на дзеркалі пише «люблю» помадою,
Ляльки немає… лишилося щось пора_не_не.
Лялька – то очі великі й носик кирпатий...
Може, заб’ємо на все, зриваємося в Карпати!
Там не знайдуть, не згадають, як звуть, не покличуть…
Знаєш, смереки не вміють брехати в обличчя.
Тільки ніхто не зуміє відчути… ніколи, ніхто,
Як тобі холодно у непорожній кімнаті.
Час має здатність завжди безжально минати.
...Боже, постав у поштову скриньку квиток…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294585
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Ляля Бо