Ти не стала Музою мені...
Струнами осінньої печалі
Затужили думи весняні,
Переплівшись в дивному звучанні.
Віщувало серце неспроста,
Несучи в собі відгомін болю.
З уст медвяних - тільки гіркота,
Гіркота від зустрічі з тобою.
Не лягли на музику слова,
Мовлені невиправдано різко.
Я зумисне довго закривав
Щойно напаковану валізку.
Не збулося десь на небесах,
А тепер не справдилося в душах.
Вперше нам з тобою сам-на-сам
Так самотньо стало і байдуже.
Сила слів у пам"ять залягла,
Думкою огранившись у часі:
Ти найкрасивішою була,
З-поміж тих, що нині на Парнасі.
Збережу в стрімкому леті днів
Все, до крапки, те, що ти сказала.
Ти не стала Музою мені,
Та навіки серце пронизала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294606
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Дощ