Туман,
Холодний, вранішній, осінній.
Туман, туман,
Він котиться ярами,
Лежить над річкою. Нетлінний
Над ним видніється лише вузький та хисткий міст.
На ньому… ти? Стоїш, прежданий гість…
Обман…
Туман,
Він ліг понад шляхами.
Туман, туман.
А ти блукав світами
Незлічені й негадані роки.
Не бачу більш нічого
На віддаль простягнутої руки.
Туман.
Він друг і враг блукання твого.
Туман, туман
Вирує під ногами,
Стираючи сліди.
Ти лиш обман,
Але… Не йди!
Туман,
Він стелиться думками,
Холодний осені обман.
Туман, туман…
20.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294640
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Анастасія Витрикуш