Охоплену вогнем жадання
Дощі осінні, душу обіллють.
І спогадам, золототканного кохання
У мріях, по небу плисти, не дають.
На хвилях щастя мов хмарки,
Під серця стук,тримаючись за руки.
Вечірня зустріч,спалахом зірок,
Зливалися у почуттях світанки.
Ще заколисанії в снах,
Замріяні солодощами ночі.
На ранок враз ввірвалося
Життя,без стуку і наказує,що хоче?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294694
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Вразлива