Рись

Танцююча  рись  на  коліна  тобі  примостилась,    
 І  коси  її  намотались  на  гори  в  імлі,    
 Її  гнучке  тіло  у  руки  твої  напросилось,    
 А  зорі  на  шерсті  заплутались  в  пальці  твої.    

 Танцююча  рись  замітала  осінні  проспекти,    
 Її  переламаний  голос  злякав  голубів,    
 Ти  був  з  її  страхом  напрочуд  й  на  диво  відвертим.    
 І  в  той  самий  час  у  любові  -  лишився  простим.    

 Як  і  в  перший  мороз,  дика  рись  розчинилась  у  місті.    
 Її  слід  ти  впізнаєш  по  світлу  відталих  снігів.    
 Пам'ятай  шовк  її  молока,  що  замішано  в  тісті  
 Майбутніх  зірок  і  зимових  тіней  снігурів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294729
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Хельга Ластівка