Я відчула Тебе в ніч
на двадцять перше.
Тулилася Тобі у
плечі.
Людське тепло
дешевше.
Ти був не справжній.
Наче шмат астралів,
Та я горнула тебе
міцно
Ти- син вокзалів, поламаний
люстерком колір.
Та я тулю Тебе до себе,
вчепивши комір.
Я не була Твоєю і не буду
точно.
Але цей сон ще пахне
залишком сорочки.
Нехай же буде він пророчим.
Я недосяжна, бо я захищена
мораллю, Богом.
Та цей візит у сон хай буде
діалогом.
Десь там, у ніч на двадцять перше
вкортре
Я заховаюсь від усього
в ковдру.
Ти не дістанеш мене, ворог.
я не згідна.
Бо я в обіймах свого друга
сплю спокійна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294743
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Harmonika