Кава

Ми  додаємо  молоко  у  каву,    
 аби  цей  напій  був  лише  м'яким.    
 Лише  небесну  беручи  октаву,    
 ти  відчуваваєш  ту,  яку  любив.    

 Ми  цукор  додаєм  у  каву,    
 Аби  тривожна  терпкість  відійшла.    
 Рум'яний  ранок  жмуриться  яскраво,  
 Коханку  обіймаєш  як  горня.    

 Коньяк  ми  влиємо  у  каву,    
 Коли  ця  ніч  повинна  вічність  перейти.    
 Коли  відвертістю  ми  бавимось  ласкаво,    
 І  істину  беремо  за  барки.    

 Порожня  кава.  Кава-одинак.    
 Вмістилище  усього  і  нічого.    
 Хто  любить  каву,  п'є  її  отак.    
 І  гірко  посміхається  при  цьому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294758
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.11.2011
автор: Хельга Ластівка