***

Той,  в  своїх    долонях,  небо  тримає,
У  тобі  звіра  дикого  -приборкає.
Тоді-насолода,що  волю  відчула  душа,
Страху  немає,щемливе  серденько  зітхає.

В  долонях  щастям-  переплетуться  пальці,
І  вишиють  картину  долі  мов  на  п*яльцях.
Житейським  оздобам,нема  байдужості  до  щастя,  
Висить,  в  гостині,  образ  у  красивій  рамці.

То  оберіг,занесений  в  родинний  дім,
Він  буде  символом  наступних  поколінь.
Не  тільки  небо-Світ  тримає  Він  в  долонях,
Тим  світлом    каганця,  палахкотітиме  в  серцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294819
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Вразлива