Вітер прилетів до мене з казки,
Підхопив на крила і поніс.
Дарував кохання мені й ласки
І гойдав на вітах своїх ліс.
Він позабирав усі печалі
І мене забрав у свій полон.
Так далеко в невідомі далі,
А коли проснулась, це був сон.
Сон всього лиш снився і не більше,
Ти не зник, ти є в моїй душі.
І кохання нас обох колише,
Я для тебе знов пишу вірші.
Як же я радію, що з тобою,
Однією долею живем.
Терпимо, страждаємо до болю,
Та до цілі все ж таки дійдем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)