У прозорім повітрі весни,
Я хотіла пролізти крізь сни.
Але фарби небес і землі,
Знаю, путати зовсім не слід.
Забагато тут Я і Мене.
Сподіваюся, все це мине
І вітри віднесуть за краї
Найтаємніші мрії мої.
За туманом – зелені ліси.
Невідоме те повне краси.
Хай в імлі ж воно буде завжди,
В нездоланних глибинах води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294867
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Mortis