З надією, що вона також запізниться…

Сьогодні  має  відбутися  їхнє  побачення.  Саме  на  цей  пізньоосінній  недільний  вечір  вони  повинні  зустрітися.  Але  вчорашня  розмова  зі  знайомим  "за  пивом",  поставила  під  сумнів  його  відношення  до  неї...
       ...  Невже  така  красуня  не  та  людина,  якою  він  її  вважав?  Невже  вона  дійсно  з  іншого  світу  і  іншого  ставлення  до  таких  як  він?  Невже  ця  провінціалка  і  шукає  подібних,  щоб    охмурювати  таких  як  він?  А  хотілося  б  з  нею  пов"язати  своє  життя.  Що  робити?  А  може  це  не  правда,  можливо  знайомий  помилився  або  збрехав  від  заздрощів?  Як  це  перевірити?
       Ризикувати,  чи  ні?  Над  ним  висить  перспектива  щастя,  але  в  той  же  час  ймовірний  момент  розчарування,  розпачу.  
       Він  вибіг  на  вулицю,  щоби  вдихнути  більше  повітря,  спитати  в  неба  яке  все  баче...Але  навіть  воно,  небо,  сховало  свої  багатомільйонні  очі  за  хмарами!
       Подихавши  повітрям  він  повернувся  назад,  включив  комп"ютер,  побачив  на  пошті  декілька  повідомлень,  одне  з  них  було  від  знайомого  з  картинкою  птиці  і  з  надписом:  "Щасти!".  Подивився  на  годинник  20:57,  на  21  побачення,  одягнувся  і  ризикнув  піти:  
       -  Чому  повинен  вірити  іншим,  я  сам  маю  прожити  своє  життя  з  ким  хочу  і  як  захочу.  А  якщо  це  моя  доля?
         З  цими  словами  одягнувся  і  вибіг  на  вулицю.  Він  прекрасно  розумів  що  спізнюється,  але  з  надією,  що  вона  також  запізниться    він  все  ж  поспішав.
         Щасти  йому!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294961
Рубрика: Нарис
дата надходження 21.11.2011
автор: Alex-dr_7(tericon)