[i] На пальчиках нечутно, наче кішка,
Приходить сіроока самота...
І я уже не добреду до ліжка
Заснувши серед квітів в лісі... Та
не повернусь додому в тиху прірву,
Краще здружусь зі зграєю вовків.
Собі впіймаю я коня за гриву,
І зграю поведемо на биків.
Мене відкинули оті – що люди...
Природа врятувала, зграя прийняла...
...Мене у когось не було й не буде,
Чи хтось не взнав, що в нього я була... [/i]
15.08.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294977
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Яна Бім