Зірвався лист.
Хмари, немов трактори,
Загортають коштовність небесну
У замети пухкі й кучеряві…
Зірвався на хрип
Голос ранкових провулків
Рахуючи ще сонні кроки…
Гукаючи у простір
У невідомі спини перехожих
Бився жовтий безпритульний лист,
Про літо,
І цілунки вітру,
І посмішки прозорих гамаків
Тремтячих павучачих пасток.
Гукав щодуху до похмурих ставень,
Холодних, кісточок від вишень, щоб зупинити час,
І в теплий червень
П’яточки і пальці знов замочить,
Нагріти душу під дашком веселки…
Бодай хоч раз поцілуватись із зорею..
Бодай хоч раз…
22.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295017
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: gala.vita