Слово кипить на розхресті емоцій:
Падає в ніч,
спалахує в сонці,
Кригою плаче,
чарує любистком,
То тихо-незряче,
то сліпить у зблиску.
Слово мовчить кулею правди,
У щемному літі розсипає смарагди —
Розтрушує вірність,
гортає століття,
Злеліює ніжність
у тремному світі,
Бальзамно і винно
розливається в днину —
Курлить журавлинно —
Всевишнього віща краплина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295088
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: *SELENA*