Я пригадую фразу з забутого нарису,
Філософія станів, філософія душ.
Я очищена. Розум в полоні катарсису,
Я піймала цю хвилю. Благаю, не руш.
Ще учора емоції були притуплені
Профрустровані чимось суєтним думки,
Що літали у хмарах від болю загублені,
Мов роздерті на шмаття з легкої руки.
Та сьогодні нарешті настало очищення
Викид в соціум позерства, п’яних видінь.
Негативності явно було перебільшення
Смаком гіркості в роті, неначе полин.
Рівноваги повернення, зникле напруження,
Натискають на клавіші тонкії пальці.
Розумієш, що це - цілковите одужання.
Ритм. Спресовані звуки. Ноктюрн №20.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295170
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: magna et veritas