…

вперше  коли  ми  зустрілися  здавалося  що  це  сон  випадок  що  увірвався  в  моє  життя  і  покинув  мене  одразу  ж....  і  з  віддаленням  цієї  миті  почуття  посилювалося.  так  і  було
так  і  жила,  так  і  мріяла.  так  і  буде
хтось  хоче-хтось  отримує,  ти  один  із  тих,  що  отримує.    а  я  боюся.  я  боюся  тебе,  себе,  життя,  смерть,  розчарування,  кохання  вірності,  смаку..  це  хвороба.
це  думки  хворої  людини,  що  втратила  себе  і  надію,  погляду  не  існує,  в  історії  "нас"  немає
чому  не  можна  зупинитися  і  забути  про  те  інше..?
знайди  мене

ти  усміхався..  то  було  щиро,  як  ніколи,  справді.  ти  біля  мене.  ти  зі  мною.  а  далі  тебе  нема...  нема  вже  довгий  час  і  стількии  ж  не  буде.  знаю.
сон  залишився  економним,  хоча  це  була  реальність
на  дворі  похолодало  осінь  же..
я  проводжу  дні  на  навчанні,  гуляючи,  в  роздумах.
умнічка-так,  памятаю

ти  неймовірний.  ти  не  мій.  ти  не  зі  мною,  не  нам  дано  все.  
ми  чужі
ти  вільний
а  я  завжди  своя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295226
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Сірко Ibanez