ТУМАНИ

Ранок  затуманився  в  сповитку,
Небо  мандрувало  по  землі.
Білі  хмари  у  ранковій  тиші
Розповзались  змійками  в  траві.

Ліхтарі  -  коралове  намисто,
Забарився  день  на  колисках.
На  вершечках  гір  зима  повисла
І  пливе  в  туманових  човнах.

За  вікном  далекий  край  у  мріях,
Стримувать  бажання  нема  сил.
Ех,  якби  поринуть  в  заметілі,
Що  танцюють  з  вітром  крижаним.

Де  мороз  полотна  тче  ночами,
Розмальовує  на  шибках  чудеса.
Скрипотить,  шурхоче  під  ногами
Срібна  делікатна  білизна.

В  кетягах  калини  сяють  зорі,
Ліс  одівся  в  лебединий  пух.
Там  пісні  співають  колискові,  
Від  котрих  ніяк  я  не  засну.

Це  ж  чому,  тумани  впали  в  душу
Й  розтривожилися  мрії  золоті?
Рідний  край  ніколи  не  забути,
Де  б  прожить  не  випало  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295303
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА