По крупицях збираю мудрість.
Із осінніх останніх квітів,
що розхристані листопадом,
поминають у танці літо.
Над плитою із тарілками,
опівно́чі, під клекіт чаю,
у нерівнім бою зі снами,
по крупицях мудрість збираю.
З випадкових розмов, від серця
подарована чи набута,
павутинкою днів плететься
моя мудрість, моя покута.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295306
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2011
автор: Діана Сушко