Снігами замело твою любов,
Та сонця зайчик, що живе в душі,
Мене все просить, щоб спитала знов:
Як ти живеш, що робиш, напиши...
Не за минуле я тебе питаю -
Як справи, як здоров`я, як сім`я?
Тому, що в юності було між нами
Тепер вже не придумаєш ім`я.
Померкло, відійшло, навік відквітло,
Вже не сплетеш весняного вінка
Із спогадів, хоч навіть самих світлих,-
Все далі їх несе життя ріка.
Тож, друже, напиши у час дозвілля,
Хоч душу смутком не стривожеш знов,
Та прийде в сон ще Снігова царівна -
Забута нами в юності любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2011
автор: Надія Гуржій