присвячується моїй мамі
посмертно
я мав би сказати довершену думку
й покласти у квіти червоні до ніг,
та зовсім не в силах, -
зруйнований смутком,
сьогодні я втратив життя оберіг...
я хтів би промовити вдячності слово
й просити пробачення мудрістю літ,
та зовсім не в силах, -
збентежена мова,
зібрався навколо найближчий Твій рід...
я певен, що мав би зізнатись сльозами
про все потаємне своє у душі,
та зовсім не в силах, -
немає вже Мами...
лиш вогник від свічки палає в тиші...
я вірити мушу - в ранкову годину
пішла Ти у кращий книжковий свій світ,
бо тільки таку
білосніжну Людину
приймає Всевишній у вічний політ...
21.11.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295542
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.11.2011
автор: Serg