Хто скаржиться сьогодні на життя,
говорить що це проклята земля
готовий проклясти останки долі
і хоче відшукати крихти волі...
А ти не знаєш що було колись
від цих історій серце так болить
та потерплю я цей пекельний біль
і розповім. а ти ж бо слухай, вір...
Я бачив сон - прокинувся в сльозах
і огорнув мене у ті хвилини жах
і вже я тої ночі не заснув
а в вухах моїх плач та стогін був
бо снилося що я старенький дід
а на дворі йшов тридцять третій рік
і вийшов я з хатини на село
та чомусь дуже тихо там було
Не чутно було ні музик, ні співу
хоч наче сонце вже за гори сіло
і я рішив пройтися тим селом
бо хвилювання в серці ожило
я йшов а всі будинки були сірі
наче не жили в тих будинках сім'ї
і не було там у дворах собак
я зрозумів що це поганий знак
а я ішов і не було мети
то вирішив у двір якийсь зайти
зайшов у дім -всі мертві там були
але ще вчора всі вони жили
зайшов в комору там же пустота
але ж закінчились недавно геть жнива
так не буває щоб в єдину мить
уся родина перестала жить
тут я прокинувсь... Господи за що?!!
За що таке прокляття нам було?!!
За що таке знущання? За що біль?..
в таку хвилину не жалкуйте сліз...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295681
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 24.11.2011
автор: ixeldino