А він її не кинув і не образив, не згнітив,
він кинув в неї словом...
так гучно й пристрасно всі мрії вже закрив,
що квіточці на мить аж відібрало мову.
Стоїть розтоптана посеред поля,
на щастя, має з чого вибирати,
залишив він хіба-що волю,
яка не дасть самій їй помирати.
настав хороший час вже у садочку,
життя дало новий пуп"янок квітці,
нехай росте сама вона в куточку,
зате не відчуває вже себе у клітці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295719
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2011
автор: notka