у вітри́нах
дорогих магазинів
на вулицях
і проспектах
великих міст,
стоять відверто
на повний зріст,
у позах закли́чних,
у розмаїтих
вогнях електричних,
модно вбрані
символи часу
нашого –
безголові
манекени
пласт-ма́сові.
трудяться
за лаштунками
тоно́ваними
у сутінках несвідомих
заплі́чних справ трударі:
ідуть «на ви» --
обтинають нам
голо-ви...
ляльки́ безголові –
ми
не спохопимося
з відразою
якогось разу
у гонитві
за блиском
стра́зовим
і не згадаємо,
як до початку Ери
пласт-масової юрми –
були колись
сотво́реними
подібними Богу
людьми….
мо́вчки доводя́ть
тоно́вані ляльково́ди,
що без голі́в
престижно…
бо така вона –
сама остання мода…
і нам безголов`я
ніби-то дуже ли́чить…
пласт-масові
голови наші,
як порожні глеки,
поблискують
недалеко
на окремій полиці –
красиво і зручно:
потве́рджуємо
привабливі
переваги
волосся
і поглядів штучних.
…а в парках і скверах
великих міст,
на тлі дубів
кремезних
і тендітних
беріз,
як
непохитні мури,
стоять суворі
гранітні фігури…
прагнуть поглядами
скам`янілими
людської жертви –
будьте готові!
пласт-масові,
безголові,
за наказом
тоно́ваним –
добровільно
ме́рти…
25.11.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2011
автор: Валя Савелюк