Ти граєшся зі мною, чи не так?
І у цих іграх бачу ти мастак.
Не грайся, ми ж дорослі стали,
Тим більше, що ти граєш з почуттями.
Приємно мати друзів, що на правду
Тебе підтримають, коли буває все,
Та було б добре, щоб і ти це знав би,
Коли так ввічливо всміхаєшся в лице.
Ми жартувати мусим, бо інакше
Нудним і сірим став би білий світ.
І ми з тобою друзі, так же?
А моє серце іншим забране навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295803
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2011
автор: never