…Лежить на пательні смачна ковбаса,
І смалець вкриває її мов роса.
Без діла, зовсім, ковбаса та лежить!
А слина у мене – як річка біжить.
Живіт мій всихає – спадають труси,
Бо голод у шлунку – мов жало оси.
Ходжу, наче кіт, навкруги ковбаси,
Давно я не бачив такої краси!..
Олександр Зубрій Про ковбасу
Ковбасна нерадісна доля,
Бо знає, що згодом з'їдять.
За ГОСТом в ній перцю і солі,
Гатунок у м'яса — "на п'ять".
І ось уже в хаті, на кухні,
Де тихо пательня шкварчить,
Всміхається бідна на кутні,
Кінця наближається мить!
Заходить худий чолов'яга,
Руками тримає труси,
Голодні очиська в бідняги...
Аж смальцевий піт в ковбаси!
Така апетитна ковбаска,
Ще юна, (нема і три дні),
Чекає на варвара "ласку"
В глибокій пательні на дні.
Як до апельсини з майдану,
Вже тягнеться хижа рука.
Виделка у лапі захланній…
Ковбаскина карма така.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2011
автор: Патара