ОСІНЬ
Осінь заплітає
З листя довгі коси,
Бісером спадають
Трав’янисті роси.
І стоять дерева
В зажурі і голі.
Вітер-непосида
Гуляє по полі.
Небо хмурить брови -
Осені підвладне,
Промені холодні –
Сонце не парадне.
Під ногами шепіт
Золотого листя,
Осінь нас стрічає
В золотім намисті.
І блищать дороги,
Дощами промиті,
Землі почорніли,
Небо - в оксамиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296006
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2011
автор: Анжелла