Колисала мене мати рано – вранці на світанку
І тихенько промовляла:,, Любий синку, мій Іванку,
Щоб Ти був завжди здоровий, силу мав і сильну вдачу
Я до купелі твоєї кину зілля на додачу...
З звіробою, рути- мяти, щей барвінку молодого,
Щоб Ти знав, хто Ти і звідки, не цурався роду свого.
Любив неньку- Україну і співучу рідну мову,
Щоб завжди Ти повертався до батьківського порогу...
Роки скоро пролітали, я зростав, сил набирався
І як з кожним це буває, до безтями закохався.
І від нашої любові народилась дочка мила
Кароока, личко біле, тай сама ще чорнобрива...
І вже донечку Іванку я уcьому научаю.
Як до мене моя мати, я до неї промовляю:
,,Щоб завжди була здорова і веселу вдачу мала,
Хто Ти є, з якого краю, Ти усюди памятала...
І любила рідну землю, нашу неньку- Україну
Чорне море, сині гори, мову милу, соловїну...
І не встиг я оглянутись, як вже донечка рідненька,
Вийшла заміж, народила, двох онучків дорогеньких.
І дітей своїх вже милих, доня всюди научає:
,,Де б не були, памятайте, хто Ви є, з якого краю,
Любіть нашу рідну землю, степ, поля, річки, діброву,
Гарну нашу вишиванку і співучу милу мову.
А коли наш край батьківський вороги схочуть забрати
Ви до бою з ними встаньте син за сином, брат за братом.
Бо у єдності єдиній- наша сила, наша воля,
Будьте завжди дружні й разом, буде в Вас щаслива доля.
Хай дідусь- Дніпро зрадіє, Чорне море і Карпати
. Коли в них такі ї є діти, коли в них така є мати...
Хай лунає про нас слава із Заходу і до Сходу,
Хай не буде переводу- українському народу...!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296015
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2011
автор: ІВАН КУШНІР