вона насправді дуже самотня, та дівчинка, з нашого факультету...
їй хочеться говорити і стрягнуть в горлі слова,
і думає, якщо боляче, значить, іще жива…
і марить дрібками радості… і хоче тепла, та де там…
натомість гасне лампадкою, додолу повільно котиться,
і бавитися в існування у «лайках» на соцмережах…
а хочеться пригорнутись маленьким пухнастим котиком…
і хочеться полетіти… та надто вже тиснуть межі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296350
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2011
автор: Ляля Бо