В світі, де так легко помилитись,
Про людей не знаючи нічого,
Хочу на хвилину зупинитись,
Вгледіти, що сталось випадково.
Люди навкруги за щастя б’ються,
Що в очах у кожного є різним.
Душі по землі, мов краплі, ллються.
Кожен з них герой зі списом грізним.
Не злічити всіх, до вічності охочих.
Пророкують, тягнуться до неба...
Бути кращою за всіх не хочу,
Хочу бути кращою за себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296416
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: Катерина Коврик