Пишу листа. Кому, для чого?
Мабуть собі, для спокою душі
Пишу листа. Така вже моя доля
Писать листи невідомо куди.
Пишу листа нехай проходить горе
Повз оцього стола. Я буду все писать.
Прощо і як - не знаю. Тільки доля
Моя єдина має теє знать.
Пишу листа і влітку і зимою,
Пишу його наперекір я їй.
Вона ж його осудить млою
Безмежних нескінчених днів.
Мені то що. Писать я тільки буду.
І душу звеселю я цим.
А там нехай що буде те і буде.
Його не зміниш вже нічим.
Пишу листа. А що мені ще треба?
Нічого - Я скажу. Й закрию зошит свій.
І те, що написала я бездумно, з неба,
Нехай залишиться там на листі.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296471
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: Lulu