Трепанація часу. Постріл.
Життя вимальовує простір.
Манжети заходять у гості
(Людей не придумали досі).
Усе неймовірно просто:
Хтось тягне за липові троси,
А зорі вриваються в постіль
(Спектаклі у гіперголоссі).
Під ніжними криками - роси
(Пухнасто-німі альбатроси).
А я - поміж ними - і босий,
У райдугах твого волосся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296552
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: Warik666