Минає день і рік новий минає,
Старіє світ і рік старіє теж...
Лиш час ані початку ні кінця не знає,
На все, бо, свій початок і кінець...
Немає в серці радості без суму,
Й печаль уміє щастя дарувать,
І дуже мудру і пихату думу –
Усмішка малюка здатна збивать.
Минає безтурботність солодкава,
І за рахунками гірко нам платить!
І думати, (хоч думка не цікава) –
Зерно від сміття треба відрізнить!
Немає в світі цінного нічого –
Усе, що має ціну – тлінне водночас...
Лише душа творіння Божого
Безцінна і безсмертна повсякчас...
Минає рік старий, що був новим минає,
І підбивати підсумки – невдячний труд.
Ніхто не знає, яке завтра його чекає,
Лиш знає, що ті “завтра” теж минуть... 29.12.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296648
Рубрика: Нарис
дата надходження 29.11.2011
автор: Яна Бім