***
За ві́кнами – осінь… Давно не строката!
Нахмареним небом знов супиться – лячно…
Одіграно партію щедрого сма́ку…
Всміхалась би сонцем!.. Та тільки двозначно
Виходить та радість… з-за сиво-рамена…
Втікаючі точки задумок мізерних…
Під небом вона ще – втікачка непевна:
Ступає босоніж в розсипаних тернах…
(28.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296796
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Леся Геник