Кожен у житті цім кочівник,
Кожен заганяє в когось стріли...
Вчора тут, а завтра він вже зник.
Ви окремо ранок цей зустріли.
Хтось прийшов, поставив свої речі
В храм, де ти так довго прибирав,
А йдучи, запхав усе до печі,
Щоб вогонь Ваші надбання позжирав.
Ти не плач, що хтось, мов кочівник.
Через поле скаче на стальнім коні,
Та подбай, щоб слід від нього зник,
Хай горить все в синьому вогні.
P.S. Кожен із нас кочівник у чужому житті, але не кожен - випадковий.
Кочуйте розумно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296868
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Андрій Конопко