Дякую, Боже.
Ти наповнив моє існування
чимось змістовним,
стомленим і
хворим.
І хоч нема права щасливіти
з цього приводу,-
з середини пустка пішла.
Залишила тільки біль
і розум.
Нігті кришаться, хочеться з"їсти
стінку,
Обійняти єдину людину,
яку б хотілося обіймати.
Люблю Тебе, Боже,
Бо Ти не даєш мені повністю
все.
Достатньо мені і цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296891
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: Harmonika