Настане новий день - хтось приготує каву,
а хтось на літній час забуде перейти
і стрімголов пірне в притомність нецікаву,
пригадуючи сон, що бачив перед тим.
І стріне він її - із запахом робусти,
із пам'яттю про час і про недавній сон,
байдуже - обжене чи уперед пропустить -
щось раптом забринить з душею в унісон -
він якось мимохіть відчує дивний погляд,
розгубленість у нім - незвичну, неясну...
Ці очі, аромат... Він закрокує поряд...
Та вскочить у трамвай - і не згадає сну..
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296901
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: Ярослав Петришин