Співуча скриня ночі, зір підкови –
Виймає місяць для землі прикраси,
Пряде й пряде свою космічну повість
Старий казкар на веретенах часу.
Розвозить віз нефритовим палацом
Розсипані мотки тонкого сяйва...
– Скажи мені, душе, чого ти плачеш?
– Усе тут вічне, тільки я – минаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296913
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: olya lakhotsky